Назва, тип, місце знаходження: Моделювання зали прощання, крематорій на Байковому кладовищі, Київ, Україна.
Загальна інформація про об’єкт: Зали прощання.
Мета проекту: В зв’язку з запланованою реконструкцією цих будівель та складною архітектурною формою, виникла потреба в отриманні 3D моделі. Завданням було розробити модель приміщень, та прилеглої території з достатньо високим рівнем деталізації. З цієї моделі в подальшому можна отримати будь-який розріз або креслення.
Вихідні дані та строки виконання: Для моделювання було обрано основні приміщення, де проходять прощення з померлими, та прилегла територія для розуміння взаємного розташування обох приміщень та додаткових надземних споруд. Площа моделювання близько 4 671 м кв.
Складність: Висока
Етапи: Робота була виконана в два етапи
Обладнання та програмне забезпечення: Для вирішення поставленого завдання було використано лазерний сканер Leica RTC360. Для опрацювання хмари точок використовувалась програма Leica Cyclone. Для побудови тривимірної моделі – Autodesk Revit, Autodesk ReCap.
Хід роботи: На першому етапі було проведено лазерне сканування та отримана хмара точок. Для отримання максимально повної та інформативної хмари точок знадобилося 63 станції стояння сканера, а на зйомку було витрачено 2 дні так аби не перешкоджати процесії. Похибка зшивання даних не перевищила 3 мм. Складність сканування полягала в архітектурній складовій будівель.
На другому етапі, зшивання та очищення даних від шумів проводилось у Leica Cyclone.
Моделювання виконувалось в деталізації LOD-300.
Через складність об’єкту і для зменшення строків побудова моделі виконувалось за принципами мережевого моделювання. За кожним виконавцем проекту була закріплена частина роботи, яка відображалася в робочому наборі. Після синхронізації локальних файлів робітників з основною моделлю вона містила всі зміни, що вони зробили за день роботи. Завдяки використанню робочих наборів усувався, практично повністю, людський фактор з можливості переміщення або видалення елементів, якими займається інша людина. Крім того, використання такого принципу побудови праці, дозволило дуже зручно спостерігати за змінами, що зробили інші.
Моделювання виконувалось з використанням імпорту хмари через файл Autodesk ReCap.
Формат подання даних замовнику: 3D модель в форматі *.RVT та хмара точок *.RCP.
Результати: Таким чином, отримана модель вирішує питання подальшої роботи працівників архітектурного бюро з реконструкції в побудові нових креслень та плануванні реконструкції.
Загальна інформація про об’єкт: Зали прощання.
Мета проекту: В зв’язку з запланованою реконструкцією цих будівель та складною архітектурною формою, виникла потреба в отриманні 3D моделі. Завданням було розробити модель приміщень, та прилеглої території з достатньо високим рівнем деталізації. З цієї моделі в подальшому можна отримати будь-який розріз або креслення.
Вихідні дані та строки виконання: Для моделювання було обрано основні приміщення, де проходять прощення з померлими, та прилегла територія для розуміння взаємного розташування обох приміщень та додаткових надземних споруд. Площа моделювання близько 4 671 м кв.
Складність: Висока
Етапи: Робота була виконана в два етапи
Обладнання та програмне забезпечення: Для вирішення поставленого завдання було використано лазерний сканер Leica RTC360. Для опрацювання хмари точок використовувалась програма Leica Cyclone. Для побудови тривимірної моделі – Autodesk Revit, Autodesk ReCap.
Хід роботи: На першому етапі було проведено лазерне сканування та отримана хмара точок. Для отримання максимально повної та інформативної хмари точок знадобилося 63 станції стояння сканера, а на зйомку було витрачено 2 дні так аби не перешкоджати процесії. Похибка зшивання даних не перевищила 3 мм. Складність сканування полягала в архітектурній складовій будівель.
На другому етапі, зшивання та очищення даних від шумів проводилось у Leica Cyclone.
Моделювання виконувалось в деталізації LOD-300.
Через складність об’єкту і для зменшення строків побудова моделі виконувалось за принципами мережевого моделювання. За кожним виконавцем проекту була закріплена частина роботи, яка відображалася в робочому наборі. Після синхронізації локальних файлів робітників з основною моделлю вона містила всі зміни, що вони зробили за день роботи. Завдяки використанню робочих наборів усувався, практично повністю, людський фактор з можливості переміщення або видалення елементів, якими займається інша людина. Крім того, використання такого принципу побудови праці, дозволило дуже зручно спостерігати за змінами, що зробили інші.
Моделювання виконувалось з використанням імпорту хмари через файл Autodesk ReCap.
Формат подання даних замовнику: 3D модель в форматі *.RVT та хмара точок *.RCP.
Результати: Таким чином, отримана модель вирішує питання подальшої роботи працівників архітектурного бюро з реконструкції в побудові нових креслень та плануванні реконструкції.
